Постанова ВП ВС від 21.06.2018 року

Друк

Пошук

396

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

велика палата верховного суду ( ВП ВС )

Історія справи

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 800/271/17

Провадження № 11-12сап18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді-доповідача КнязєваВ.С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.,

представника відповідача - Склярук Ю.В. ,

розглянула в судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив скасувати: рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності; рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17 про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17; рішення ВРП від 01 серпня 2017 року № 2321/0/15-17 про звільнення ОСОБА_4 з посади судді.

Скаргу ОСОБА_4 мотивовано, зокрема, тим, що рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17, усупереч вимогам пункту 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків. Окрім того, ОСОБА_4 вказує на наявність підстав для скасування цього рішення ВРП згідно з пунктом 1 частини першої статті 52 згаданого Закону, оскільки це рішення ухвалено неповноважним складом ВРП.

Відповідач у своїх запереченнях просить у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовити, оскільки рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17 ухвалено з додержанням вимог частини першої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

03 січня 2018 року за розпорядженням керівника апарату Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2017 року № 1443 «Про передачу справ до Верховного суду» справу передано до Великої Палати Верховного Суду на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 12 січня 2018 року роз'єднала позовні вимоги шляхом виділення в самостійне провадження вимоги позивача про скасування рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17, та передачі адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до ВРП у частині вимог про скасування рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 17 березня № 528/1дп/15-17 щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та рішення ВРП від 01 серпня 2017 року № 2321/0/15-17 про звільнення позивача з посади судді - до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою від 12 січня 2018 року ВеликаПалата Верховного Суду відкрила провадження у справі за скаргою ОСОБА_4 на рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17.

05 лютого 2018 року суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою призначив цю справу до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 21 червня 2018 року представник відповідача підтримав викладені в запереченнях доводи.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Оскільки про дату, час та місце розгляду справи всіх її учасників було повідомлено належним чином, то відповідно до частини другої статті 368 КАС їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, що мають правове значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 21 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарні справи, відкриті Вищою радою юстиції до набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Дисциплінарні палати ВРП розглядають у порядку, передбаченому пунктом 32розділу XII «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням особливостей, визначених регламентом ВРП.

За нормами пункту 32 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам ВРП для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи ВРП застосовують дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами ВРП у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи.

ВРП діє в Україні на підставі статті 131 Конституції України. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «;Про судоустрій і статус суддів».

Статтею 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Відповідно до статті 108 Закону «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України«Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя.

За правилами частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Відповідно до частин першої, третьої та десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя. За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право: 1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження; 2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення; 3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення; 4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення; 5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення (частина друга статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Частиною сьомою статті 266 КАС України визначено, що на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду.

ВРП установила, що Указом Президента України від 25 червня 1997 року № 583/97 ОСОБА_4 призначено на посаду судді Соснівського районного суду м. Черкаси строком на п'ять років, а Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року № 107-IV обрано безстроково суддею цього суду.

Ухвалами від 25 січня 2014 року слідчий суддя ОСОБА_4. задовольнив клопотання про застосування до підозрюваних ОСОБА_6 (справа № 712/821/14-к), ОСОБА_7 (справа № 712/835/14-к), ОСОБА_8 (справа № 712/829/14-к), ОСОБА_5 (справа № 712/822/14-к), ОСОБА_9 (справа № 712/836/14-к), ОСОБА_10 (справа № 712/820/14-к), ОСОБА_11 (справа № 712/831/14-к), ОСОБА_12 (справа № 712/830/14-к) запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Застосування до підозрюваних запобіжного заходу у виді тримання під вартою суддя ОСОБА_4. мотивував існуванням ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Коаліція молодіжних громадських організацій Черкаської області «Молода Черкащина» та Прокуратура Черкаської області заявами від 25 листопада та 12 грудня 2014 року відповідно звернулися до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції про проведення спеціальної перевірки щодо судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 на підставі пункту 3 частини першої статті 3 Закону України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», посилаючись на ухвалення цим суддею рішень про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до набрання чинності цим Законом.

Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції не встигла розглянути зазначені заяви до закінчення своїх повноважень, тому відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» їх передали до Вищої ради юстиції для продовження розгляду за загальною процедурою.

Ухвалою від 04 серпня 2016 року Вища рада юстиції відкрила дисциплінарну справу щодо судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4

Відповідно до пункту 32 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» матеріали про проведення спеціальної перевірки щодо судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Вищу раду правосуддя» було передано дисциплінарним органам ВРП.

Рішенням від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 Перша Дисциплінарна палата ВРП притягнула скаржника до дисциплінарної відповідальності та застосувала стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На обґрунтування свого рішення Перша Дисциплінарна палата ВРП послалася на наявність підстав дисциплінарної відповідальності, передбачених підпунктом «а» пункту 1 і підпунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: істотне порушення суддею норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасникам судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків; умисне порушення прав людини і основоположних свобод.

При цьому Перша Дисциплінарна палата ВРП установила, що під час розгляду клопотань про застосування запобіжних заходів слідчий суддя ОСОБА_4.: указав на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, проте не зазначив, у чому вони полягають; не навів мотивів та доказів того, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання особи під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; не розглянув можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів; не врахував низки обставин, визначених статтею 178 КПК України (особу підозрюваного, його характеристику); не вчинив дій, які сприяють виконанню завдань кримінального провадження; не врахував, що до клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не додано жодного доказу (показання свідків, відеозаписи), крім витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань; за однакових обставин застосував до іншого підозрюваного за аналогічним обвинуваченням запобіжний захід у виді домашнього арешту. Допущені суддею істотні порушення норм процесуального права Перша Дисциплінарна палата ВРП кваліфікувала як істотний дисциплінарний проступок.

ВРП рішенням від 06 червня 2017 року залишила без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17. При цьому ВРП погодилася з висновком її Першої Дисциплінарної палати, що порушення законодавства, допущені скаржником, є істотним дисциплінарним проступком і підставою для внесення подання про звільнення судді із займаної посади.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, у якій просить його скасувати, посилаючись, зокрема, на наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

За змістом частини першої статті 2 КАСУкраїни завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина друга статті 2 КАС України).

Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», за змістом частини першої якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.

У розгляді скарги не беруть участі члени Вищої ради правосуддя, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення. Член Дисциплінарної палати, який був доповідачем у дисциплінарній справі при її розгляді Дисциплінарною палатою, має право виступити на засіданні Вищої ради правосуддя, в якому розглядається скарга на рішення Дисциплінарної палати, із доповіддю щодо рішення Дисциплінарної палати (частина восьма статті 51 згаданого Закону).

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні; 3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону; 4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, при ухваленні рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17 брав участь член ВРП Нежура В.А., який входив до складу Першої Дисциплінарної палати ВРП під час прийняття нею рішення від 17 березня 2017 року № 528/1дн/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4

Таким чином, на порушення вимог частини восьмої статті 51 Закону України«Про Вищу раду правосуддя» рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17 ухвалено неповноважним складом, оскільки під час його ухвалення брав участь член ВРП, який входив до складу Дисциплінарної палати, що ухвалила рішення від 17 березня 2017 року № 528/1дн/15-17.

Та обставина, що член ВРП Нежура В.А. вже не входив до складу Першої Дисциплінарної палати на час перегляду її рішення ВРП, не має правового значення, оскільки за змістом частини восьмої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не допускається участь у перегляді рішення Дисциплінарної палати членів ВРП, які ухвалювали оскаржуване рішення Дисциплінарної палати, адже така участь, безумовно, впливає на об'єктивність та неупередженість ВРП під час розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати.

З огляду на викладене, рішення ВРП від 06 червня 2017 року №1412/0/15-17 підлягає скасуванню на підставі пункту 1 частини першої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», адже склад ВРП, який ухвалив це рішення, не мав повноважень його ухвалювати.

Окрім того, аналогічну правову позицію вже було висловлено Верховним Судом у постанові від 29 березня 2018 року (справа № 3913/0/15-17). Так, під час розгляду зазначеної справи Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що частиною восьмою статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»установлено неможливість участі в розгляді скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді членів ВРП, які брали участь у прийнятті цією Дисциплінарною палатою оскарженого рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Тим самим законодавець установив неможливість участі члена ВРП в перевірці законності рішення, прийнятого за його ж участю. Підстав відступати від цієї позиції немає.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

ВеликаПалата Верховного Суду не здійснює подальший аналіз правильності оскаржуваного рішення ВРП, оскільки це рішення підлягає скасуванню внаслідок порушення процедури його прийняття, та при повторному розгляді дисциплінарної справи ВРП ухвалить нове рішення, передбачене статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Згідно із частиною восьмою статті 266 КАС Велика Палата Верховного Суду за наслідками оскарження рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя або залишити його без змін. У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.

Керуючись підпунктом 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення», статтями 266, 341, 342, 344, 353, 355, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Скаргу ОСОБА_4 на рішення Вищої ради правосуддя від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17, задовольнити.

2. Скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 02 липня 2018 року.

Головуючий суддя-доповідач В.С. КнязєвСудді: Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко С.В. Бакуліна Л.І. Рогач В.В. Британчук І.В. Саприкіна Д.А. Гудима О.М. Ситнік О.С. Золотніков О.С. Ткачук О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич Л.М. Лобойко О.Г. Яновська Н.П. Лященко

Історія справи

Юридические оговорки

О проекте

Партнёры